здирати — 1) = зідрати, здерти (відділяти, знімати верхній шар чого н.), обдирати, обдерти, обідрати, здряпувати, здряпати 2) = зідрати, здерти (брати за що н. дуже високу плату), дерти, лупити, лущити 3) див. обдирати I … Словник синонімів української мови
здирати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
облуплювати — юю, юєш, недок., облупи/ти, луплю/, лу/пиш; мн. облу/плять; док., перех. 1) Очищати від верхнього шару, покриття, оболонки і т. ін. кругом, по всій поверхні; обдирати, облущувати. || Здирати, знімати з когось, із чогось верхній шар, покриття,… … Український тлумачний словник
цупити — плю, пиш; мн. цу/плять; недок., розм. 1) перех. Тягти, нести кого , що небудь, перев. докладаючи певних зусиль. || Пересувати, волочити що небудь, не відриваючи від якоїсь поверхні. || З силою стягувати, здирати одяг. || Витягати що небудь… … Український тлумачний словник
обдирати — I = обдерти, обідрати (знімати із забитої тварини шкуру), здирати, здерти, облуплювати, облупити, білувати, оббіловувати, оббілувати, лупити, злуплювати, злупити II ▶ див. дряпати I, здирати 1), лущити 1) … Словник синонімів української мови
гарувати — I герува/ти і гирува/ти, у/ю, у/єш, недок., заст. 1) неперех. Важко, без відпочинку працювати. 2) перех. і без додатка. Правити (ціну, винагороду). 3) неперех. Прямувати. 4) перех. Стягувати, здирати. II у/ю, у/єш, недок., перех., заст. Робити… … Український тлумачний словник
залуплювати — юю, юєш, недок., залупи/ти, уплю/, у/пиш; мн. залу/плять; док., перех., розм. 1) Здирати, зривати з чого небудь верхній шар; злуплювати. 2) тільки док. Взяти дуже високу ціну за що небудь … Український тлумачний словник
здерти — див. здирати … Український тлумачний словник
здираний — а, е. Дієприкм. пас. теп. ч. до здирати … Український тлумачний словник
здирання — я, с. Дія за знач. здирати … Український тлумачний словник
